Чоловіки хворіють на рак нирки частіше, ніж жінки, можливо, через більшу схильність до факторів ризику захворювання:

 

• Куріння – ризик виникнення пухлини у курців збільшується з 30 до 60% у порівнянні з тими, хто не палить. Якщо відмовитись від куріння, можна зменшити ймовірність виникнення раку нирки на 15%.
• Ожиріння. Більшість досліджень довела, що надмірна вага тіла збільшує ризик виникнення раку нирки на 20%.
• Артеріальна гіпертензія. В декількох дослідженнях було відмічено підвищення ризику виникнення раку нирки у хворих з артеріальною гіпертензією, що триває більше 5 років, на 20%. Залишається відкритим питання, що є причиною розвитку нирково-клітинного раку – власне гіпертензія чи прийом різних гіпотензивних препаратів.
• Лікарські препарати – багато авторів вважає, що ризик нирково-клітинного раку більший у людей, що приймають діуретичні (сечогінні) препарати на 30%.  Також встановлено, що препарати до складу яких входить амфетамін та анальгетики з фенацетином значною мірою підвищують ризик розвитку раку нирки.
• Професія. Нирково-клітинний раку не є професійним захворюванням. Однак опубліковані дані про підвищений ризик виникнення даної патології у осіб, що працюють на підприємствах, що виробляють тканини, гуму, папір, і мають контакт із промисловими барвниками, отрутохімікатами та солями важких металів.

 

 

 

"Кожний четвертий хворий, в якого виявляють рак нирки, проживає менше 1 року.

Основна причина - на ранніх стадіях рак нирки може не мати явних симптомів"

 

Симптоми раку нирки

 

Більшість новоутворень нирки довгий час нічим себе не проявляють і не пальпуються до переходу захворювання в більш пізні стадії. На сьогоднішній день біля 50% всіх випадків НКР виявляються випадково за допомогою неінвазивних методів візуалізації, при діагностичному пошуку з приводу неспецифічних для НКР симптомів.

 

Класична тріада клінічних симптомів наразі зустрічається дуже рідко - лише у 6-12% хворих:

1. Біль;
2. Макрогематурія (кров у сечі);
3. Ноутворення, що пульпується.

 

 

В 30% випадків серед пацієнтів з НКР має місце паранеопластичний синдром. Найчастіші прояви цього синдрому – гіпертонія, кахексія, втрата ваги, гіпертермія, нейроміопатія, амілоїдоз, підвищене ШОЕ, анемія, порушення функції печінки, гіперкальціємія, поліцитемія.

У 25-30% пацієнтів захворювання діагностується на основі вторинних симптомів метастатичної хвороби (ураження легень, кашель та кровохаркання, кісткові метастази тощо).

 

При пізніх стадіях пухлинного процесу проявляться такі місцеві симптоми як виділення крові із сечею та біль у попереку та животі.

 

До важливих симптомів належить варикоцеле, яке визначається в задавнених стадіях захворювання. Причини його появи: а) стискання чи проростання пухлиною лівої ниркової вени; б) стискання пухлиною чи метастазами в лімфатичних судинах нижньої порожнистої вени; в) пухлинний тромбоз нижньої порожнистої вени чи ниркової вени.

 

 

Класифікація пухлин нирки

 

"Нирково-клітинний рак (НКР) є найпоширенішим типом раку нирки, що становить близько 90% всіх випадків"

 

Виділяють 4 стадії раку нирки:

 

1. Пухлина обмежена ниркою, через капсулу не проникає.
2. Освіта проникає через капсулу органу.
3. Рак нирки поширюється на найближчі лімфовузли, ниркову і нижню порожнисту вени.
4. Пухлина розростається на сусідні органи (кишечник, підшлункову залозу), з'являються метастази (наприклад, в легенях).

 

Розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини нирки. Доброякісні пухлини нирки спостерігаються в 2,8-6% випадків. До доброякісних належать аденома, ліпома, фіброма, лейоміома, гемангіома, лімфангіома, хондрома, остеома, гамартрома, дермоїдна кіста; до злоякісних-рак (аденокарцинома) та різновиди саркоми (фібро-, міо-, ліпо-, ангіосаркома). Найбільш поширена серед них аденома. Це невелика пухлина, яка локалізується в кірковому шарі нирки. Має безсимптомний клінічний перебіг. Нерідко її виявляють випадково під час аутопсії. Якщо аденома досягає більших розмірів, вона має такі ж прояви, як і злоякісні пухлини. Можливий і атиповий ріст аденоми нирки.

 

"Рак нирки становить 5-6% урологічних захворювань і 4%  всіх новоутворень"

 

Розвивається з епітелію різних відділів нефрона і збиральних трубочок: епітелію капсули клубочка, ниркових канальців . Частота ураження правої і лівої нирок однакова; двостороння патологія  спостерігається в 0,5-1,5% випадків. Пухлина локалізується у різних відділах нирки. Розміри її бувають від кількох міліметрів до 20-30 см і більше в діаметрі.

 

 

 

Метастази раку нирки

 

Головні шляхи метастазування - гематогенний, лімфогенний, лімфогематогенний. У міру росту метастатична пухлина поширюється на прилеглі органи та тканини. Нерідко симптоми метастазу проявляються раніше від основного новоутворення. У хворих на метастатичний НКР хіміотерапія, як монотерапія, не є ефективним методом лікування.

 

Основними симптомами метастазу в кістки є біль і припухлість над місцем ураження. Метастази в печінку можуть бути одиничними і множинними. При цьому функція органа може не порушуватися. Відзначаються підвищення температури тіла, слабість, пітливість, похудання. Метастази раку нирки в легені супроводжуються підвищенням температури тіла, кашлем із мокротою, іноді з домішками крові, болем у боці або за грудиною.

 

 

"Після того як метастази розповсюджуються в інші частини тіла,

9 з 10 пацієнтів помирають протягом 5 років"

 

 

Діагностика раку нирки

 

Основними методами променевої діагностики раку нирки є:

• УЗД (ультразвукова діагностика);
• КТ (комп’ютерна томографія);
• МРТ (магнітно-резонансна томографія).

 

"Найчастіше пухлина нирки виявляється при УЗД, яке завжди повино бути доповнено КТ"

 

За  допомогою комп’ютерної томографії можна визначити форму, розміри, локалізацію, ступінь поширення процесу, а також стан навколишніх органів і тканин. Інформативність цього методу становить 98- 99%.

 

МРТ виконують як резерв у хворих із місцево-росповсюдженими пухлинами, можливою венозною інвазією, нирковою недостатністю та алергією на йодовмісні контрасні речовини, а також використовують при пухлинному тромбозі нижньої порожнистої вени та некласифікованих пухлинах нирки.

 

Інші методи. Радіоізотопне сканування кісток скелета та МРТ головного мозку не рекомендовані для рутинного використання, однак при відповідних показаннях їх необхідно проводити (біль в кістках, підвищенні лужні фосфатази, неврологічні симптоматика).

Радіонуклідна ренографія використовується для оцінки функціональної здатності ураженої раком та здорової нирки, що може мати велике значення для вирішення питання про тактику лікування, наприклад необхідність збереження ниркової функції.

 

Лабораторна діагностика дозволяє визначити наступні важливі параметри у хворих на рак нирки:

• Гемоглобін та ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), які слугують факторами прогнозу;
• Креатинін, що дозволяє оцінити функціональний стан нирок;
• Лужна фосфатаза, підвищення якої може свідчити про наявність метастазів в печінку та кістки
• Сироватковий кальцій з метою виключення гуперкальцемії.