Життя, подаровані вдруге

Молода жінка з Рівненщини їхала до столиці з таким подарунком, що аж люди заглядалися. Для професора Едуарда Стаховського, який, по суті, вдруге подарував їй життя, вона вишила чималих розмірів зображення “Таємної вечері”. Вишивала вдень і вночі та, наперекір невтішним прогнозам місцевих лікарів, крадькома сподівалася на диво. І воно сталося: онкологічний діагноз перестав бути для неї вироком. Тож не лише вона, мати, а й двоє її синів отримали шанс на інше, повноцінне життя.

Василь Князевич Ігор Щепотін Людмила Воробйова
На фото: Міністр охорони здоров’я Василь Князевич (справа) на зустрічі з колективом Національного інституту раку (у центрі – директор інституту Ігор Щепотін, зліва – доктор медичних наук Людмила Воробйова)

Скільки ж життів удруге дарують людям з різних куточків України у Національному інституті раку, який наступного року відзначає 90-річчя? І чи могли б, власне кажучи, подарувати більше?

-Могли б, - стверджує директор інституту Ігор Щепотін. – Якби суспільство змінило саму психологію підходу до проблеми, котра вже встигла набути масштабів національної катастрофи. Українська онкологічна служба визнана однією з кращих у світі за організацією роботи: чітка вертикаль “інститут – регіональні онкоцентри”, якої немає в інших країнах світу, полегшує роботу онкологів. Створені національні стандарти діагностики та лікування ракових захворювань: незалежно від того, де людині надають медичну допомогу – в нашому інституті чи за місцем проживання – вона отримує одне й те ж лікування. В Україні відійшли від практики фінансування ліжко-місця в онкологічних закладах, натомість державні кошти працюють на конкретного хворого, який перебуває на обліку. А таких людей на початок 2009 року зареєстровано мільйон. Тому ми чітко знаємо, що і скільки потрібно нам сьогодні, а що – завтра: адже за прогнозними оцінками, до 2020 року рівень захворюваності на злоякісні новоутворення в країні, на жаль, зросте на 15 відсотків.
Загальнонаціональна програма боротьби з онкозахворюваннями, яку розробили наші фахівці, потребує 7,7 мільярда гривень на найближчих 10 років. Вона складається з Національного плану дій “50 кроків боротьби з раком в Україні” та проекту Закону “Про онкологічну службу та надання онкологічної допомоги населенню України”, які обговорені й підтримані медичною спільнотою України. Втім, Верховна Рада не ухвалює цих документів уже два роки поспіль. Зараз програма готується до розгляду з 50-відсотковим фінансуванням: принаймні, буде зрозуміло, скільки ресурсів країна виділяє на боротьбу з раком. Звісно, що за такого повороту вдвічі більше людей будуть лікуватися власним коштом... Втім, уже сьогодні ситуація, на жаль, не найкраща: наш інститут – єдина онкоустанова, котра цього року забезпечена і медикаментами, й харчуванням для пацієнтів: у регіональних онкоцентрах цього, на жаль, немає. А торік, щоб вчасно надавати допомогу хворим, ми зуміли залучити майже 30 мільйонів гривень позабюджетних коштів з різних джерел фінансування. Навіть Генштаб Збройних Сил Італії нам допоміг.
Однак, понад усе для нас професійність служби. Комісія, створена з фахівців інституту, постійно моніторить роботу регіональних онкоцентрів. Днями, скажімо, за низький професійний рівень ряд лікарів звільнено з посад у Луганському онкоцентрі, а самому центру знижено рівень акредитації.

- Професійність – це те, чим не можна поступатися перед жодними кризами, - додає заступник директора з наукової роботи професор Едуард Стаховський. – Ми поставили за мету національні стандарти діагностики та лікування раку наблизити до європейського рівня. Тому обмінюємося здобутками та новинками на міжнародних конференціях, які, до речі, проводимо і в нашому інституті. До речі, надаємо перевагу тим лікарям-науковим співробітникам, які володіють іноземною мовою. Саме для того, аби високо тримати професійний рівень онкослужби України, директора Національного інституту раку Ігоря Щепотіна обрано членом президії ВАКу. Ми готові поділитися своїми напрацюваннями з лікарями з регіональних онкоцентрів, бо зацікавлені в талановитих фахівцях з регіонів, які можуть і хочуть працювати за високоефективними і високоекономічними технологіями діагностики та лікування. Приміром, торік відкрили нове відділення онкоурології, у якому працюють досвідчені лікарі, які стажувалися за кордоном. Нині свій досвід вони вже передають своїм колегам в операційних залах та під час науково-практичних семінарів. Днями семінар із проблем лікування раку сечового міхура був проведений за участю онкоурологів України, Казахстану, Білорусії та Німеччини. Турбують і темпи зростання раку передміхурової залози в чоловіків. Цей недуг посідає четверте місце серед онкохвороб і перше за витратністю лікування.

- Тоді як у жінок поширені онкогінекологічні захворювання, - додає доктор медичних наук головний онкогінеколог України професор Людмила Воробйова. – Однак, у тому, що наш діагноз – аж ніяк не вирок, усе частіше переконують здобутки медицини. Торік німецький учений Ганс встановив, що рак шийки матки спричинений високоонкогенним вірусом і, до речі, отримав за це відкриття Нобелівську премію. Зважаючи на те, що 500 тисяч жінок у світі сьогодні вже мають цей діагноз ( половина з них досі, на жаль, помирали), а до 2050 року жінок із цим діагнозом може бути мільйон, його відкриття – своєрідний ключ до вирішення архіскладної проблеми. Адже за допомогою вакцинації, яка, до речі, в багатьох країнах світу має статус державної програми, можна побороти щонайменше 23 інфекції. До того ж, маємо вже два види противірусних вакцин, які виробляють стовідсотковий імунітет до згаданої хвороби щонайменше на шість років. Так, наша держава сьогодні не має на це коштів, але ж чимало жінок можуть скористатися таким шансом за власні гроші! Бо якщо раніше віковий пік раку шийки матки припадав на 45 років, то сьогодні він значно помолодшав. А оптимальним віковим проміжком для вакцинації є 18 – 55 років, хоча окремі вакцини можна вводити вже з 12-13 років. До речі, фахівці нашого інституту вперше в Україні впровадили органозберігаючі гінекологічні операції, які рятують жінок навіть за найскладнішого діагнозу.
Рак яйників, тіла матки, молочної залози – теж надзвичайно важкі захворювання, що стоять на першому місці серед причин жіночої смертності. Тому в цьому шаленому темпі життя, коли УЗД вже стало ледве не домашнім методом обстеження, треба просто на мить зупинитися і знайти трохи часу для себе. Не подобається вам цей лікар? Змініть лікаря, але зробіть же бодай щось для власного здоров”я!

- Нещодавно до нас привезли дев’ятнадцятирічну дівчину, якій лікарі майже півроку безуспішно лікували ногу. Батьки замість того, щоб шукати нових спеціалістів для доньки, возили її на лікування до знахарів. До нас родина приїхала тоді, коли дівчина вже не могла ходити. Після обстеження зясувалося, що в юнки саркома, яка все частіше зустрічається у молодих людей. Тепер ми думаємо, як врятувати дівчині ногу. У багатьох випадках це вдається зробити завдяки онкопротезуванню. Такі операції дорого коштують для пацієнтів, оскільки навіть вітчизняні протези доволі дорогі – від 8 до 20 тисяч гривень. Здешевити їх можна було б, якби з”явилася й повноцінно запрацювала загальнодержавна програма боротьби з раком, - додає завідуючий онкоортопедичним відділенням інституту Анатолій Дєдков.

Ідеальний варіант стосунків держави і пацієнта – це, звичайно, страхова медицина, яка стимулювала б пацієнтів думати про власне здоров”я і вчасно проходити профілактичні обстеження. Це дозволить коли вже не попередити хворобу, то, принаймні, діагностувати її на ранніх стадіях. Якщо людина так і робить, тоді витрати на її лікування може покривати держава. Якщо ж, навпаки, ставиться до свого здоров’я зневажливо, тоді нехай лікується власним коштом. Це було б, принаймні, справедливо.

Записала Інна ОМЕЛЯНЧУК, “Урядовий кур’єр”

Для довідки: Рак як причина смерті займає друге місце в структурі смертності населення України і разом із серцево-судинними захворюваннями визначає рівень здоров’я нації. Ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік та кожна п’ята жінка, до 30 відсотків хворих – особи працездатного віку. Щорічно в Україні реєструється понад 160 тисяч нових випадків раку (470 випадків щодня) і понад 85 тисяч осіб помирають від цього захворювання (250 смертей щодня). Тривалість життя онкологічних хворих в Україні в 2 – 2,5 рази менша, ніж у країнах Європи та США.

создание сайта & абонентское обслуживание